Леся Українка - відомий український поет, драматург та громадський діяч. Народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський. Її батько, Левко Косач, був талановитим письменником та видавцем, а мама, Ольга Косач, належала до знатної родини Лисенків.

У родині Леся виростала в творчому середовищі і була оточена книгами. Вона почала самостійно вивчати українську, російську та французьку літературу. В 1893 році Леся вступила до Женевського університету, де вивчала історію, літературу та філософію.

Леся Українка стала відомою як талановитий поет і драматург. Її поезії були присвячені любові, природі, народним традиціям та історії України. Найвідоміші твори Лесі Українки - це поема "Лісова пісня", драма "Лісова царівна", вірші "Ой вишні колються", "Давня казка" та інші.

Леся Українка була громадським діячем і працювала в народних організаціях. Вона підтримувала ідею створення Української народної республіки та відстоювала права українців на свою рідну мову. Леся була учасницею революційних подій 1917 року в Україні і об'єднувала різні ідеологічні напрямки.

В 1913 році Леся Українка почала хворіти на туберкульоз, але продовжувала творити та бути активною у громадському житті. У 1915 році вона померла в місті Гродно від цієї хвороби у віці 44 років. Її поховали на Личаківському цвинтарі в Львові.

Леся Українка - це визнаний класик української літератури та культури. Її твори вважаються вічними та викликають глибокі почуття в серцях читачів. Особливо вона оцінювалася в умовах заборони української мови та культури під час імперської Росії. Сьогодні ім'я Лесі Українки носять вулиці, школи та навіть дитячі садочки. Її твори перевидані у сучасних виданнях і залишаються до цього дня невичерпною духовною скарбницею українського народу.