РІЗНИЦЯ МІЖ УОСОБЛЕННЯМ І ПЕРСОНІФІКАЦІЄЮ

Уособлення та персоніфікація: літературні прийоми, що оживляють природу та предмети

У літературі автори часто використовують уособлення та персоніфікацію, дві стилістичні фігури, які надають людські риси неживим об’єктам, природним явищам чи абстрактним поняттям. Хоча ці прийоми мають схожий ефект — вони оживляють те, що є неживим, — між ними є тонкі відмінності.

Уособлення

Уособлення – це стилістична фігура, що приписує неживим об’єктам людські якості, емоції чи дії. Завдяки уособленню предмети, явища чи абстрактні поняття можуть відчувати, думати, діяти та спілкуватися як люди.

Приклади уособлення:

* “Вітер співав пісню в листі”
* “Дерева танцювали на вітрі”
* “Місто прокинулося з першим променем сонця”
* “Час біжить, як вода”
* “Життя посміхалося до неї”

Персоніфікація

Персоніфікація є різновидом уособлення, при якому неживим об’єктам приписується весь спектр людських рис, включаючи зовнішність, вчинки, почуття та мову. Це створює більш конкретний і деталізований людський образ.

Приклади персоніфікації:

* “Місяць, як срібна тарілка, висів у небі”
* “Смерть прийшла до нього з косою”
* “Багатство принесло йому щастя і задоволення”
* “Любов засліпила його”
* “Істина дивилася на нього своїми ясними очима”

Відмінності між уособленням та персоніфікацією

Головна відмінність між уособленням та персоніфікацією полягає в рівні деталізації приписаних людських рис. Уособлення фокусується на наданні неживим об’єктам конкретних людських якостей, таких як відчуття, дії та емоції. Персоніфікація, з іншого боку, робить крок далі, створюючи повний людський образ з фізичними характеристиками, мотивами та моделлю поведінки.

Крім того, персоніфікація часто використовується для символічного представлення абстрактних понять або ідей. Наприклад, у міфології смерть може бути уособлена в образі похмурого жнеця, а любов — у образі Афродіти.

Приклади використання уособлення та персоніфікації в літературі

Обидва прийоми широко використовуються в літературі для створення яскравих образів, посилення емоційного впливу та уособлення абстрактних ідей. Ось кілька відомих прикладів:

* “Квіти збентежилися і почервоніли” (уособлення, В. Шекспір, “Сон літньої ночі”)
* “Смерть — це великий, чорний кіт з зеленими очима” (персоніфікація, С. Кінг, “Кіт з пекла”)
* “Природа прошепотіла своє таємне послання” (уособлення, Р. У. Емерсон, “Природа”)
* “Війна — це дикий звір, що пожирає життя” (персоніфікація, Е. Хемингуей, “Прощавай, зброє!”)
* “Час був старим з бородою, який йшов по землі” (персоніфікація, Дж. Керолл, “Аліса в Дивокраї”)

Уособлення та персоніфікація — це потужні літературні прийоми, які дозволяють авторам надати життя неживим об’єктам, природним явищам та абстрактним поняттям. Уособлення приписує людські якості, тоді як персоніфікація створює більш детальний людський образ. Розуміння тонких відмінностей між цими двома фігурами допомагає нам глибше цінувати красу та силу літературної мови.

Запитання 1:

У чому полягає основна різниця між уособленням і персоніфікацією?

Відповідь:

Основна різниця між уособленням і персоніфікацією полягає в об'єкті, якому надається людяність. Уособлення полягає в наділенні людськими рисами та поведінкою неживих предметів, абстрактних понять або ідей. Наприклад, коли ми говоримо, що "вітер співає пісні", ми уособлюємо неживий предмет. З іншого боку, персоніфікація наділяє людськими якостями нелюдські істоти, такі як рослини чи тварини. Прикладом персоніфікації є фраза "квітка посміхається сонцю".

Запитання 2:

Які найпоширеніші приклади уособлення в літературі та повсякденному мовленні?

Відповідь:

Уособлення часто використовується у літературі, щоб зробити опис більш образним та емоційним. Поширені приклади включають надання людських емоцій природним явищам, таким як гнівна буря чи лагідний бриз. В повсякденному мовленні уособлення використовується, коли ми говоримо, що "час іде" або "гроші говорять".

Запитання 3:

Чому уособлення є ефективним літературним прийомом?

Відповідь:

Уособлення є ефективним літературним прийомом, оскільки він дозволяє письменникам надавати неживим предметам або абстрактним поняттям людські риси, роблячи їх більш близькими та зрозумілими для читача. Це допомагає створити емоційний зв'язок між читачем і текстом, роблячи опис більш яскравим і незабутнім.

Запитання 4:

Які найпоширеніші типи персоніфікації в літературі та повсякденному мовленні?

Відповідь:

У літературі персоніфікація часто використовується для створення алегоричних образів та передачі складних ідей. У повсякденному мовленні ми часто використовуємо персоніфікацію, коли говоримо про тварин як про людей, наприклад, "собака любить грати" або "кішка дуже ревнива".

Запитання 5:

Яка мета використання персоніфікації в повсякденному мовленні та літературі?

Відповідь:

Персоніфікація використовується в повсякденному мовленні та літературі, щоб зробити спілкування більш цікавим, образним і емоційним. Надаючи людські якості нелюдським істотам, ми робимо їх більш зрозумілими та створюємо відчуття близькості та спорідненості зі світом природи.